Їздила в Житомирську область на цвітіння азалії понтійської, але, як виявилося, було зарано. Історія з підсніжниками повторюється, коли побачити квіти вдалося тільки з третьої спроби. Але ж цього разу була різниця в 200 кілометрів. Чотири години в дорозі та в кінці - розчарування. Проте один єдиний кущик не дав довго сумувати і подарував мені декілька сонячних і ароматних квіток. Природа тут дуже цікава, та в цей час нормально зробити фото не можливо. Комарів стільки, що страшне! Хоча таким мене не налякати, тільки ж має бути якийсь край. Не зовсім гарною вийшла подорож, коротко кажучи, однак трохи хорошого все ж таки було
Живёт в белорусском полесье
ВідповістиВидалитиКудесница леса – Алеся.
Считает года по кукушке,
Встречает меня на опушке
красота и фото замечательные
ВідповістиВидалитиДа, кукушек там много. Спасибо!
ВідповістиВидалити