Одного липневого ранку, біля самого Чорного моря, з причини дощу і холоду замість купального костюму на мені була вдягнута курточка. А в курточці на пляж нормальні люди не ходять, ходять тільки моржі... без курточки. Тому треба було ловити момент і щось швиденько вигадувати. Через деякий час я вже знала, що приблизно в 20-ти кілометрах від Білгород-Дністровського на мене чекає щось дуже цікаве і незвичайне. Згодом, після відвідування по дорозі магазину заводу Шабо і магазину фабрики взуття, з'ясувалось, що те цікаве було ще більш цікавим, ніж я очікувала. Але ж я була без своєї старенької і вірної фотокамери, яку вирішила не брати в поїздку до моря. Та що там говорити... я взагалі вирішила її вже не чіпати. І то були страшні відчуття, то були справжнісінькі муки. Виявилось, що на нове і гарне я не можу дивитися без камери. Таким чином, маю покусані лікті, чудово проведений час - саме так, як люблю, мобілофото та бажання виправити помилку. Джерело Мирне - то для мене досить не очікуване диво Одеської області. Але джерело - не єдине, що варте уваги. Там далі, на березі лиману панує атмосфера гармонії та свободи. Тут хоча б на деякий час звільняєшься від буденних думок. Прекрасне місце, що дарує тиху радість і відчуття спокою.
Немає коментарів:
Дописати коментар